Poetry

Halyna Petrosnyak (Ukraine, Switzerland)
German Poems & Ukrainian Versions: Halyna Petrosnyak

 

 

 Цикл „Любовна ботаніка“  ~  Zyklus „Liebesbotanik

1

Розплющують очі

іриси

і запаморочення від бузку

чергується

із запамороченням від ясмину

янголе

не сурми ще

 

2

Мушу

напружити зір

щоб з такої відстані

виокремити

з різноцвіття

улюблене світло

твоєї квітки

утратити Тебе

не боюся

бо запах твій

залишився зі мною

бо світло твоє

уже в мені

 

3

Джінджора

кажу я

і спиваю

з твоїх уст

краплю гіркоти

Джінджора

лише вона

тамує біль

зарубцьовує рани

гоїть недуги

Твої очі сяють

й тріумфальна юність

проступає

у твоїй усмішці

Джінджора

панацея

любов

 

4

Чужинко

що у квітні

виявляєшся

такою

несхожою

на аборигенок

 

Спалах

твоєї квітки

здатен

осяяти

ціле життя

вмить

сказавши про нього

усе найсуттєвіше

 

Твій запах

розповість

про рай

більше

ніж найвишуканіші

епітети

 

дозволь

пригубити

твій келих

магноліє

 

5

Червоний

мов важка скарлатина

цвіт твій

відлітає за вітром

у відчайдушному танці

намагаюсь піймати

твої пелюстки

та ненароком

торкнувшись

стебла

відчуваю під пальцями

холодну

переможну

капсулу

маку

 

6

У місті

над зеленою водою

пізнього вересня

Господь

приніс мені квіти

 

нежданні соняхи

гарячі чорнобривці

й галузка розмарину

між ними

 

у місті

над зеленою водою

сідаю з ними у човен

чиє весло тримає

рука

Пана

понад Панами

 

7

Прости за ніжність

недоречну

як сива волосина

під фатою

як берізка

що росте на даху

як сонячна алея

що веде в яр

 

тамую її

щосили

маскую

видаючи

за звичайну приязнь

ввічливість

вдячність

 

у надії

що ти все таки

її впізнаєш

 

8

Цвіт
учора ще
схований
в капсулах пуп’янків
нагадав:
у крихкій
ємності серця
ти теж
носиш
таємницю

1

Weit aufgerissen

leuchten die Augen

der Schwertlilien

 

und auf den Rausch

des Flieders

folgt die Betäubung

durch Jasmin

 

Engel,

lasse ab

von deiner Posaune!

 

2

Ich muss

meinen Blick anspannen,

um in der weiten Ferne

das geliebte Licht

deiner Blume

aus der Vielfarbigkeit

der anderen

abzusondern

 

Ich habe

keine Angst

dich zu verlieren

 

Dein Duft

ist bei mir,

dein Strahlen

ist in mir.

 

3

Gentiana Lutea

sage ich –

und trinke

einen bitteren

Tropfen

von deinen Lippen

 

Gentiana Lutea –

nur sie

bekämpft Krankheiten,

heilt Wunden,

stillt Schmerzen

 

Deine Augen

strahlen –

und triumphierende Jugend

schimmert

durch dein Lächeln

 

Gentiana Lutea –

Allheilmittel,

Liebe.

 

4

Du,

eine Fremde,

die im April

so anders ist

als alle

Einheimischen

 

Der Blitz

deiner Blume

kann

das ganze Leben

beleuchten

in einem Augenblick

alles Wichtige

preisgeben

 

Dein Duften

erzählt mehr

über das Paradies

als die schönsten

Schilderungen

 

Erlaube mir

einen Schluck

aus deinem Kelche,

Magnolie.

 

5

Scharlachrot

ist deine Blüte

 

Mit dem Wind

fliegt sie weg

 

Verzweifelt tanzend

versuche ich

deine Blütenblätter

zu ergreifen

 

Unabsichtlich aber

berühre ich

den Halm –

und spüre

in meinen Fingern

eine kalte

siegreiche

Mohnkapsel.

 

6

In der Stadt,

über dem grünen Wasser

des späteren Septembers

hat mir Gott

Blumen gebracht

 

Fröhliche Sonnenblumen,

leuchtende Ringelblumen

und ein Rosmarinzweig

dazwischen

 

In der Stadt,

über dem grünen Wasser

setze ich mich

ins Boot,

dessen Paddel

vom Herrn der Herren

geführt wird.

 

7

Verzeih

meine Zärtlichkeit,

unangebracht,

wie graue Härchen

unter dem Brautschleier,

wie ein Bäumchen,

dass auf dem Dach

wächst,

wie eine sonnige Allee,

die zur dunklen Schlucht

führt.

 

Ich hemme

die Zärtlichkeit

mit aller Kraft,

tarne sie,

als eine gewöhnliche

Höflichkeit,

Dankbarkeit,

Zuneigung.

 

Und hoffe geheim,

dass du sie

trotzdem

erkennst.

 

8

Das Blühen,

gestern noch

geheim,

in den Knospenkapseln

verborgen,

lässt mich denken:

 

Im zerbrechlichen Heim

des Herzens

trage auch ich

ein Geheimnis.